- роздратованість
- [роздрато/ван'іс'т']
-нос'т'і, ор. -н'іс'т'у
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
роздратованість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
роздратованість — ності, ж. Стан за знач. роздратований 2) … Український тлумачний словник
попудливость — замішання, розгубленість, збентеження, поспішність; запальність, роздратованість … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
жовчний — а, е. 1) Прикм. до жовч 1). 2) перен. Який любить досаждати, неприємно вражати словами; злостивий. || Який виражає недовіру, ворожість, роздратованість, злобу. •• Жо/вчний міху/р порожнистий орган травної системи, в якому відбувається накопичення … Український тлумачний словник
осатанілий — а, е, розм. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до осатаніти. 2) у знач. прикм. Украй роздратований, розлючений. || Який виражає крайню роздратованість, розлюченість. || перен. Дикий, розгнузданий, нестримний … Український тлумачний словник